Модель інтеграції ветеранів у цивільне життя будується практично з нуля, без готових підручників чи шаблонних рішень, адже сьогодні Україна проходить шлях, якого не доводилося долати жодній сучасній державі світу. Саме Рівненщина стала тим новаторським регіоном, звідки поширюються практики, що згодом масштабуються на всю країну. Нещодавно відбулася робоча зустріч начальника управління з питань ветеранської політики Рівненської ОДА Марини Корольової та представника області в Раді ветеранів при Міністерстві у справах ветеранів і керівника Рівненської обласної організації Всеукраїнської спілки учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни Віталія Павлова. Головним вектором розмови стала побудова не формальної, а дійсно ефективної системи взаємодії між обласною владою та ветеранською спільнотою.
Центральною проблемою, яку обговорили учасники зустрічі, є так званий ефект «першого дотику» та подолання бар’єру недовіри. Коли військовослужбовець звільняється з лав Сил оборони та повертається в рідну громаду, він нерідко опиняється у психологічному та інформаційному вакуумі. Повернувшись до цивільного життя, ветеран не завжди готовий відкрито ділитися своїми болями, бюрократичними труднощами чи побутовими проблемами з цивільними фахівцями чи соціальними службами.
«Не завжди хлопці готові ділитись своїми проблемами саме з жінками або цивільними спеціалістами. І нам дуже важливо інституцію представника ветеранської спільноти в Раді ветеранів використовувати як місток взаємодії. Якщо ветеран не прийде до цивільного фахівця, він може прийти до вас, як до представників ветеранського середовища. Це майданчик, де ми можемо спільно напрацьовувати шляхи вирішення проблем у громадах», – підкреслила Марина Корольова.
Віталій Павлов повністю підтримав цю думку, зауваживши, що людина, яка пройшла фронт, інстинктивно шукає підтвердження, що співрозмовник розуміє її досвід і перебуває в одному контексті.
«Людина, яка повернулася, ідентифікує своїх. Хтось обов’язково має бути, так би мовити, «в темі», – зазначив Віталій Павлов. – Це спілкування потрібне для того, щоб виявляти проблематику, систематизувати її та виходити з конкретними пропозиціями. Наш живий моніторинг направлений не на те, щоб зробити якісь інфоприводи чи показати, що хтось щось не доробляє. Які б не були хороші закони, все обкатується на землі. Тільки в живому спілкуванні можна зрозуміти, що працює, а що ні, і разом це доробляти – десь на місцевому рівні, а десь у вигляді пропозицій до профільних міністерств».
Окрему увагу під час зустрічі приділили пілотному проєкту, який народився саме на Рівненщині близько року тому. Йдеться про налагодження співпраці між фахівцями із супроводу та групами цивільно-військового співробітництва, які діють при ТЦК та СП. Цей алгоритм покликаний зробити перехід від військової служби до цивільного життя максимально «безшовним». Наразі виникає прогалина, коли фахівець у громаді дізнається про повернення ветерана вже тоді, коли криза чи проблема загострилася. Спільна місія влади та ветеранських організацій полягає у тому, аби зробити так, щоб інформація про звільнення передавалася вчасно, а ветеран одразу відчував турботу та розумів, де і яку підтримку він може отримати.
Під час діалогу спікери торкнулися фундаментального питання зміни сприйняття ветерана в суспільстві. Марина Корольова наголосила, що захисники мають величезний потенціал для розвитку країни, і держава сьогодні створює дієві інструменти підтримки – від грантових програм до брендування ветеранського бізнесу. Головне – це навчити цивільне середовище бачити у ветеранах не категорію «складних життєвих обставин», а успішних управлінців, бізнесменів та громадських діячів.
«Звісно, результат ветеранської політики не залежить виключно від державних програм чи одного управління. Все тримається на вмінні налагоджувати діалог. Образ ветерана не має пов’язуватися з позицією «дайте що-небудь». Це образ активного українця, який зумів стати до лав Збройних сил у момент небезпеки, відстояв державу, повернувся і активно займається її розбудовою в цивільному житті. Успішний ветеран – це успішний соціум навколо нього. Ми всі перебуваємо в єдиному соціально-економічному просторі, і наше першочергове завдання – популяризувати та підсилити цей образ активного громадянина, здатного перемагати як на зовнішньому, так і на внутрішньому фронті», – резюмував Віталій Павлов.
Практичним втіленням цієї філософії є робота Ветеранської приймальні при Управлінні з питань ветеранської політики Рівненської ОДА. Тут фахівець із супроводу здійснює перший контакт із тими, хто звертається по допомогу, визначає їхні потреби та скеровує до відповідних спеціалістів у громадах. Приймальня відкрита не лише для ветеранів, а й для родин діючих військовослужбовців, сімей загиблих та зниклих безвісти Героїв.
Попереду на Рівненщині великий пласт спільної роботи у робочих групах, адже реальні зміни можливі лише тоді, коли влада та ветеранська спільнота діють як єдиний організм.
Нагадаємо, На базі пресцентру Рівне Онлайн відбулися збори ГО «Спілка ветеранів 104-ї ОБрТрО ЗСУ “Горинь”»: обрано заступників голови.
