Жива спадщина Полісся: наука, традиції та люди, які зберігають код нації

25 липня в Костополі на території Музею лісу відбулася науково-практична конференція «Жива спадщина Полісся: традиції, що об’єднують людину і природу». Подія стала ключовим інтелектуальним блоком міжрегіонального фестивалю «Медова ягода. Смак Полісся» та об’єднала науковців, дослідників, музейників і безпосередніх носіїв нематеріальної культурної спадщини.

Усі доповіді спікерів висвітлили живі практики і наукові візії збереження унікального поліського коду.

Відкривала конференцію начальник управління культури та туризму Рівненської ОДА та організаторка фестивалю Любов Романюк, котра сказала, що українці вміють фестивалити та співати, але кожна така зустріч повинна мати глибоке наукове підґрунтя і практичний наслідок – збереження наших традицій та передачу їх наступним поколінням.

Директорка Вишгородського історико-культурного заповідника та членкиня Експертної ради з питань НКС при Міністерстві культури Влада Литовченко під час свого виступу підкреслила, що бортництво – це далеко не просто давній спосіб добування меду. Спікерка закцентувала увагу на тому, що лісове бджільництво є унікальною світоглядною практикою, яка гармонізує взаємини людини з довкіллям, формує самобутню ідентичність Полісся та становить вагому частину загальноєвропейської спадщини.

«Бортництво – це незмінна протягом понад тисячі років архаїчна традиція, яка є важливим елементом нашої нематеріальної культурної спадщини та демонструє глибокий зв’язок людини з природою, – переконана Влада Литовченко. – Поєднання архаїчного світу бортництва з цифровізацією та освітніми онлайн-форматами дає змогу залучити молодь, зберегти живу культуру та презентувати її світові навіть у часи викликів. На жаль, сьогодні війна руйнує не лише інфраструктуру, а й впливає на живий світ: через окупацію та замінування лісів носії традицій втрачають доступ до бортей, а сам промисел опиняється під загрозою знищення».

Практичний вимір лісового промислу представили завідувачка сектору краєзнавчої діяльності з Дубровиці Наталія Верес та носій елемента нематеріальної спадщини «Бортництво» із села Великі Озера Олександр Костюкевич. Спікери сфокусувалися на унікальності лісового меду як природного та культурного феномену. Олександр Костюкевич поділився тонкощами видобутку меду в природних екосистемах, а Наталія Верес висвітлила перспективний туристичний потенціал бортництва та його вагому роль у збереженні культурного обличчя краю.

Заступниця директора з наукової роботи Рівненського обласного краєзнавчого музею Ольга Морозова презентувала результати польових досліджень та архівних пошуків щодо збереження бортницьких традицій Рівненщини. Дослідниця продемонструвала, як музейні фонди, матеріальні пам’ятки і польові записи допомагають зберегти історичну пам’ять і перетворюють стародавнє ремесло на джерело натхнення для сучасних поколінь.

До конференції в онлайн режимі також долучився Сергій Гриньов, котрий очолює громадську спілку «Всеукраїнське громадське об’єднання «Спілка пасічників України»». У своєму зверненні до учасників заходу він сказав, що Україна є медовою країною, яка посідає перше місце в Європі та входить у топ-5 світових експортерів меду. Навіть у умовах воєнного стану пасічники докладають усіх зусиль, щоб не лише зберегти галузь, а й розвивати її. Також пан Гриньов наголосив на тому, що роль громадських об’єднань та музейних інституцій полягаю у тому, щоб об’єднувати зусилля задля озеленення громад, розширення медоносної бази та просвітництва підростаючого покоління, адже без лісів та медоносних рослин Україну уявити неможливо.

Досвідчений пасічник і автор понад пів сотні наукових праць зі Шпанівської громади Микола Хомич у своєму виступі проаналізував минуле, сучасний стан і перспективи розвитку бджільництва. Спікер пояснив біологічні особливості життя бджіл і детально розповів про відмінності різних сортів меду – від класичних липового і гречаного до продукції з нових рослин-інвазійників. Також пачічник розкрив секрети підгодівлі бджолосімей, зазначивши, що використання цукрового сиропу є економічно виправданим кроком для збереження пасіки під час зимівлі в складні часи.

Також власні живі історії та практичний досвід передачі традиції, продемонструвавши власний відеоролик, презентувала Тетяна Старинська – носійка елемента «Бортництво» із села Князівка Березнівської громади.

Окрім теми бджільництва, на конференції обговорили й інші важливі промисли. Доцентка Волинського національного університету імені Лесі Українки Алла Дмитренко присвятила свою доповідь традиціям збирання лісових ягід на Правобережному Поліссі. У своїй презентації вона детально розкрила, як збиральництво впливало на щоденний побут, родинні взаємини та календарну обрядовість поліщуків, наголосивши на важливості офіційного збереження цього елемента.

«Полісся – це особливо багатий край з величезною етнокультурною спадщиною, сформованою у взаємодії соціуму і природи, – заявила Алла Дмитренко. – Нам є що вносити до нематеріальної культурної спадщини України та світової спадщини ЮНЕСКО. У деяких країнах Європи залишилися лише одиниці спадкових бортників, тоді як у нас їх досі сотні. Ми маємо величезні надбання – від бортництва до звичаїв збирання ягід, і це спадщина, про яку повинен знати світ. І саме завдяки людям, які досліджують нашу культуру, та нашим захисникам, які сьогодні боронять Україну, ми маємо можливість зустрічатися, зберігати та передавати наступним поколінням живі традиції українського Полісся».

Заступниця генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України Ірина Батюк поділилася досвідом репрезентації поліського побуту, ремесел і житла в експозиціях головного скансену країни, зазначивши, що музейні простори допомагають сучасному українцю відчути глибинний зв’язок зі своїм корінням. Особливу увагу вона приділила ексозиції, присвячений саме Поліссю.

Координаторка Музею лісу Тетяна Дідух розповіла про роль музейних інституцій у збереженні природи. На прикладі Костопільського Музею лісу вона продемонструвала, як культурний простір стає ефективним осередком екологічної освіти та формує дбайливе ставлення до довкілля через повагу до традицій.

Захід продемонстрував, що живе Полісся – це багатий, багатогранний та цілісний світ, де традиції пращурів отримують сучасне наукове осмислення та нове життя.

Нагадаємо, фестиваль в Музеї лісу у Костополі «Медова ягода – Смак Полісся» відбувся вчора, 25 липня, о 13.00.